Інтерв’ю з професором Хаканом Агиром присвячене ключовим напрямкам сучасної реконструктивної хірургії: корекції вроджених деформацій у дітей, поетапному лікуванню розщілини губи та піднебіння, а також мікрохірургічним методам відновлення тканин після онкологічних, опікових і бойових травм.
Профессор Хакан Агір — висококваліфікований пластичний і реконструктивний хірург, який спеціалізується на дитячій щелепно-лицевій хірургії, лікуванні вроджених деформацій, а також складній онкологічній і реконструктивній хірургії голови та шиї. Лікар має значний клінічний досвід у лікуванні розщілини губи та піднебіння у дітей, а також у проведенні етапних реконструктивних операцій з раннього віку для досягнення оптимальних функціональних і естетичних результатів. Окремий напрям його практики — мікрохірургія та відновлення тканин після тяжких травм, включаючи військові поранення та опіки, де він застосовує сучасні хірургічні методи, такі як шкірні трансплантації та клаптеві операції. Доктор Агір також займається лікуванням онкологічних захворювань голови та шиї, виконуючи як видалення пухлин, так і складні реконструктивні втручання.
Інтерв’ю з лікарем провела Марія Чабдаєва, яка очолює компанію Beauty by Experts Medical, що спеціалізується на медичних подорожах до найкращих пластичних хірургів світу.
Реконструктивна та дитяча щелепно-лицева хірургія
- Доброго ранку, докторе Хакане Агір. Я дуже рада нарешті зустрітися з вами у Стамбулі. І велике вам спасибі від усіх наших пацієнтів. Я хотіла б попросити вас трохи розповісти про себе та про ваш досвід. На яких операціях ви спеціалізуєтеся?
Велике спасибі, що прийшли. Мені дуже приємно бачити когось з України. І, звичайно, для мене буде великою честю розповісти вам про те, чим ми тут займаємося, які операції ми тут проводимо. Я пластичний і реконструктивний хірург, дитячий пластичний хірург, хірург голови та шиї, а також хірург-онколог. Сфера моєї практики досить широка. Але в основному я займаюся дитячою пластичною хірургією, тобто відновленням розщілини губи (так званої «заячої губи») та розщілини піднебіння у педіатричних пацієнтів. Окрім цього, я займаюся лікуванням онкологічних захворювань — раку шкіри, раку порожнини рота, раку язика, раку голови та шиї. Я виконую не лише операції з видалення злоякісних пухлин, а й реконструктивні хірургічні втручання, які бувають дуже і дуже складними. Окрім цього, я спеціалізуюся в галузі мікрохірургії. Це галузь медицини, яка малодоступна для пацієнтів в Україні, Казахстані або країнах Східної Європи. Ми дуже успішно проводимо подібні операції, і у мене продовжує з’являтися велика кількість пацієнтів, які в них потребують.
- Я багато чула про ваш успішний досвід лікування різних пацієнтів із розщілиною губи та піднебіння. Скажіть, будь ласка, з якого віку показані такі операції?
Щодо заячої губи та розщілини піднебіння, а також багатьох інших вроджених проблем, таких як родимі плями або будь-які інші проблеми з обличчям, ми надаємо перевагу проведенню перших операцій у віці 3 місяців. Щодо інших операцій для корекції піднебіння — їх краще робити у віці від дев’яти до дванадцяти місяців. Але в більшості випадків я проводжу операції раніше, щоб досягти кращих результатів. Я виконую операції з відновлення губи у віці від 3 до 4 місяців, і ми отримуємо хороші естетичні результати. Ось такі вікові рамки.
- Чи достатньо буде однієї операції, чи може знадобитися друга?
Дуже хороше питання. Якщо є розщілина губи та піднебіння, то на першому етапі ми робимо операцію на губі, а потім на другому етапі відновлюємо піднебіння. Таким чином, необхідно провести дві операції до того, як дитині виповниться рік. А після шести років, у віці 7 або 8 років, ми робимо ще кілька операцій, пересаджуємо кістки, іноді проводимо естетичну корекцію. Ці операції ми виконуємо пізніше.
Воєнні травми та реконструктивна хірургія
- Як ви знаєте, в Україні зараз складна воєнна ситуація, і у нас багато поранених людей та людей із опіками обличчя. Які методи лікування можна запропонувати таким пацієнтам? Наприклад, чи робите ви трансплантацію шкіри?
Звичайно. Особисто я мав півтора року військового досвіду. Я був військовим хірургом на Близькому Сході. Тож я знаю, як це — бути на війні. Я знаю, що таке воєнні травми. Існують різні види воєнних травм у солдатів і цивільних осіб, і більшість із них — це травми, отримані внаслідок вибухів або обстрілів. Деякі з них — опіки, як ви кажете. Опіки лікуються у два етапи. Перша стадія — гостра, невідкладне лікування полягає в очищенні рани, зміні пов’язок і закритті її шкірними трансплантатами.
Якщо опіки дуже серйозні, що іноді трапляється, виконується клаптева операція, яка набагато складніша, і вам потрібні справді досвідчені пластичні хірурги, такі як я. У дуже важких випадках ми проводимо реконструктивні мікрохірургічні втручання, які, як я вже говорив, дуже рідко виконують в Україні. Я знаю це, тому що я побував у всіх великих містах України. І лише в Києві виконують ці операції цивільному населенню.
У пацієнтів можуть бути поранення та опіки кінцівок, а також розтрощення внаслідок вибухів. Це дуже тяжкі травми. За відсутності хорошого пластичного хірурга та сучасних методів пластичної хірургії таких пацієнтів чекає ампутація кінцівок, що, звичайно, дуже сумно.
Протягом наступних років, я думаю, з’явиться велика кількість пацієнтів — багато солдатів і цивільних осіб, дітей або людей похилого віку з численними ранами на тілі, яким потрібно буде пересаджувати шкіру або проводити клаптеві операції для закриття ран. Тож роботи буде дуже багато.
- Зазвичай це багатоступенева процедура? Чи можна зробити операцію за один раз?
В звичайних умовах, якщо у вас є обладнання та хороші хірурги, ці операції можна виконати за один етап. Але це залежить від того, наскільки складні отримані воєнні травми.
Пацієнти залишаються в лікарні довше, тому що у них є багато інших травм, які потребують лікування, таких як пошкодження внутрішніх органів. Тому операція проводиться другим або третім етапом, можливо, через 2 або 3 тижні. У звичайних умовах пацієнт одужує через місяць. Але в умовах війни прогноз робити важко.
- Якщо говорити лише про реконструктивну хірургію, про воєнні поранення, загалом, скільки часу пацієнт має перебувати в лікарні в Стамбулі, якщо немає інших травм?
Це залежить від обставин. При невеликих операціях пацієнту потрібно перебувати в лікарні 7–10 днів. І максимум, я думаю, у найскладніших випадках, при мікрохірургічних втручаннях, ми можемо виписати пацієнта через 3–4 тижні, а потім залишити його ще на тиждень для подальшого спостереження. Після цього він зможе повернутися в Україну або ту країну, з якої приїхав.
- Якщо у пацієнтів виникнуть до вас запитання після повернення на батьківщину, чи можете ви їх проконсультувати?
Звичайно. Це те, що я завжди роблю. Ви знаєте, протягом багатьох років я відвідую Україну та деякі інші країни, наприклад Румунію, і підтримую зв’язок зі своїми пацієнтами. Це моя політика і мій основний принцип — бути на зв’язку з пацієнтами, бути доступним для них постійно, не лише під час лікування воєнних травм, а й після всіх видів реконструктивних операцій, після операцій на губах і піднебінні, після пластичних операцій.
Ми повинні залишатися на зв’язку. Після пластичних операцій необхідно спостерігати за пацієнтами щонайменше один рік. Саме тому мені важливо підтримувати контакт. Я регулярно приїжджав в Україну до війни. Зараз я можу підтримувати зв’язок і спостерігати за пацієнтами через WhatsApp або інші месенджери.
Онкологія голови та шиї і хірургічний досвід
- Якщо йдеться про генетичну деформацію нижньої щелепи, коли потрібно проводити реконструктивну операцію? Чи потрібно чекати, поки щелепа завершить ріст? Чи можна зробити це в ранньому віці?
Якщо у дитини є будь-яка деформація щелепи або обличчя, у перші кілька місяців ми повинні оцінити стан пацієнта, оглянути його, провести деякі дослідження, наприклад МРТ та інші тести, після чого розробити план лікування.
У більшості випадків ми не втручаємося в кістки щелепи або інші кістки до шести років, якщо немає показань, таких як проблеми з диханням, харчуванням або мовленням. У таких випадках ми проводимо операцію раніше.
- Чи при лікуванні онкологічних захворювань, які операції ви виконуєте? В області голови та шиї проходять сонні артерії — це дуже вразливі частини тіла?
Так
Голова та шия — це дуже складна область, тому що тут розташовані великі судини та нерви. І якщо пацієнт довго ігнорує своє захворювання, з часом пухлина росте і поширюється на ці судини та нерви. Але ми все одно проводимо успішні операції, оскільки використовуємо сучасні підходи, такі як мікрохірургія. Окрім цього, у нас є командний підхід і необхідний досвід. Я особисто здобув освіту та накопичив багаторічний досвід роботи хірургом за кордоном. Тому ми можемо виконувати такі операції.
Ми можемо видаляти ракові пухлини, які вважалися неоперабельними, нерезектабельними в Україні, Болгарії та Румунії. Такі операції виконувати не складно, якщо бути достатньо обережним щодо судин і нервів поруч із пухлиною. Рівень виживаності при таких хірургічних втручаннях досить високий.
- Це дуже хороша новина для наших українських і не лише українських пацієнтів. Дякуємо вам велике!
Будь ласка, сподіваюся, я відповів на всі ваші запитання.
- Так, велике дякую!
Дякую і вам.
Хочу додати кілька слів особисто від себе. З моменту агресії та вторгнення Росії в Україну я постійно кажу: “Будь-яких пацієнтів з України я буду консультувати безкоштовно. Для будь-якого пацієнта, постраждалого від війни, я зроблю все можливе.» На даному етапі я не можу приїхати в Україну, як робив це раніше. Але я підтримую зв’язок зі своїми колегами-хірургами, моїми друзями з України. Я даю їм свої висновки, ми разом розглядаємо конкретні випадки, іноді дуже складні. Тож я продовжую допомагати. Якщо хтось хоче, може зв’язатися зі мною в соціальних мережах та Instagram і розповісти, яка безкоштовна допомога йому потрібна. Я зроблю все, що в моїх силах. Слава Україні!
